Під час написання коду легко допустити помилку. Щоб це не завдало зайвого клопоту, розробники використовують системи контролю версій, які допомагають зберегти історію коду. Серед найпопулярніших з них — Git. 

Git фіксує інформацію у вигляді знімків, дозволяє відстежувати зміни та легко повертатися до попередніх версій. Більшість новачків обмежуються базовими можливостями Git, що призводить до зниження продуктивності та ускладнення робочого процесу.

Головна перевага Git — простота у використанні 

Базові налаштування платформи дуже прості. Досить вказати лише креди (ім’я та електронну пошту) для ідентифікації автора нових комітів.

Зазвичай у проєктах користуються спільними кредами для авторства. Ці дані зберігаються у файлі.gitconfig у профілі користувача. Іноді замовники потребують встановлення власних кредів, тоді ми вказуємо їх для конкретного проєкту. Більше про налаштування кредів за посиланням.

Вибір інструментів для роботи 

З Git працюють через консоль та команди або в UI (VS Code, GitHub Desktop і т.д.). UI може мати обмеження, в той час, як консоль дає змогу бачити всі дрібниці, такі як, наприклад, відступи.

Серед розробників часто виникає питання про те, чи краще використовувати відступи пробілами, чи табуляціями. Наприклад, у PhpStorm різниці між ними немає, але в консолі для відступів є конкретні символи.

Якщо ви віддаєте перевагу консолі, радимо спробувати Tig. Ця утиліта дозволяє швидко переглядати історію гілок, комітів та файлів без необхідності виходити за межі робочого середовища. Це особливо зручно під час ознайомлення з проєктом та базового аналізу коду.

Для типових завдань більш зручний UI. Наприклад, у JetBrains WebStorm він має ідеальну структуру для роботи з Git, а також кнопки для всіх основних команд.

Робота з Git: перші кроки

1. Ініціалізація локального репозиторію: створюємо папку — завантажуємо базовий код — виконуємо команду git init.
2. Клонування проєкту (якщо  підключаєтесь до існуючого проєкту з певними комітами): команда git clone для завантаження проєкту на локальну машину.
   3. Підключення до віддаленого репозиторію: додаємо віддалений репозиторій (GitHub, GitLab, Bitbucket тощо) за допомогою команди git remote add origin.
3. Відправлення змін до віддаленого репозиторію: команда git push origin your-branch-name.
4. Захист конфіденційної інформації: маскуємо папку .git на продакшені для уникнення витоку коду через браузер — використовуємо .gitignore для вказання файлів, які необхідно ігнорувати.
5. Управління налаштуваннями IDE: не копіювати налаштування IDE між репозиторіями, оскільки вони можуть відрізнятися.
6. Уникнення конфліктів через білди: краще створювати білди в момент деплою або за допомогою CI/CD-систем.

Загалом, основна ідея Git полягає в ефективному управлінні версіями коду, забезпеченні безпеки і захисту конфіденційної інформації, а також уникненні конфліктів і забезпеченні спільної роботи у команді.

Як ефективно юзати Git та отримати максимум користі від платформи, шукай у продовженні матеріалу. Повна стаття доступна за посиланням.