CocoaConf DC 2016 — вашингтонські екскурсії NIX iOS Team

На початку вересня вся еліта iOS-розробки Східного узбережжя США зібралася у Washington DC у стінах готелю Crowne Plaza, щоб присвятити 3 дні обговоренню представлених на WWDC новинок, останніх архітектурних трендів та поділитися досвідом переходу на Swift за чашкою американо. Для експертів iOS-відділу NIX Solutions трансатлантичний переліт — це не привід пропускати CocoaConf DC 2016. Обзавівшись візами та озброївшись блокнотами, Ніксівці рушили в дорогу. Подробицями поїздки ділиться Євгенія, iOS developer NIX Solutions.

Поріг готелю наш загін переступив о 6-й годині вечора, за плечима було 30 годин дороги, а о 8-й ранку наступного дня ми вже мали відправитися на перший воркшоп. Жага вражень часом штовхає людей на безрозсудні вчинки: вибираючи між здоровим сном у номерах та оглядом пам’яток столиці США, ми віддали перевагу другому.

Найбільш значні пам’ятки Вашингтона зосереджені у центральній точці міста, що називається Національною Алеєю. Це смуга довжиною близько 3 км та загальною площею в 1,5 рази більшою, ніж площа Ватикану.  Вона і була обрана пунктом призначення.  Півтори години пішло на дорогу, і ще 4 – на дослідження західної частини парку.

Пройшовши близько 10 кілометрів по серцю столиці, ми повернулися до готелю, відпочивати перед насиченим “завтра”.

Ранок почався з американського сніданку: скрембл, бекон, панкейки з кленовим сиропом, все як належить. Ситі та в піднесеному стані духу ми вирушили на workshop “Swift for Objective-C Developers”, під який було відведено перший день івента. На тренінгу основний упор робився на особливості Swift, завдяки яким певні завдання можна вирішувати швидше/безпечніше/елегантніше (потрібне підкреслити), ніж на Obj-C. Майстер-клас був орієнтований насамперед на тих, хто, маючи багатий досвід розробки на Objective-C, тільки починає своє знайомство зі Swift.  Але й тим, хто вже встиг спробувати останній у бойових умовах, теж було що послухати.

День видався досить насиченим, а під час ланчу або кави-брейку шансів перевести дух практично не залишалося, оскільки властивеа американцям дружелюбність і той факт, що гостей з-за океану було небагато, змушували учасників конференції неодмінно з нами знайомитися.  До кінця третього дня з нами розпочинали розмову не інакше як: “О, це ви команда з України?”.

Вечір за порадою нашого нового знайомого було вирішено провести в барі на U Street, з пивом та начос.

Не встигли ми закінчити свій сніданок вранці наступного дня, як почався Keynote від Роба Нап’єра. Йшлося про вплив функціональних мов програмування на Swift, про те, яким він став завдяки їхньому впливу, і, найголовніше, як розробникам правильно всім цим добром користуватися. Безліч конкретних прикладів, ємних метафор і харизматична подача — одна з найсильніших та мотивуючих доповідей конференції!

А далі нон-стоп: дуже щільний графік лекцій з перервами, яких вистачало лише на те, щоб перебігти з одного залу до іншого і, якщо пощастить, перекинутися парою слів із колегами. Навіть під час ланчу та вечері місце біля трибуни не пустувало.

Перший день запам’ятався рядом потужних доповідей про злободенне, тобто про Swift. Хлопці з Big Nerd Ranch розповідали про те, як писати на ньому продуктивніший код, а також ділилися своїми Swift Code Patterns. Джонатан Гатрі показував, як написати сервер-сайд на улюбленому Swift, і розповідав, чи варто гра свічок (увага, спойлер! таки варто).

Мега-надихаючою виявилася лекція Девіда Хоанга, єдиного дизайнера на конференції.  Брейншторм, прототипування, UX-тестування та інші етапи розробки власного продукту — Девід розповідав, як через це проходить його команда.

Після дюжини крутих доповідей на нас чекала смачна вечеря і… ні, не довгоочікуваний відпочинок, а ще один Keynote. Довелося збирати залишки сил у кулак, бо доповідь напевно того коштувала.  Говорили про методології розробки, експертів, про те, хто такі advanced beginners і чому варто їх остерігатися. Вийшла дуже пізнавальна лекція про менеджмент для розробників.

Закривав вечір ютубер Джонатан Манн, відомий тим, що з початку 2009 року щодня записує пісню та викладає її на свій канал. Цього вечора звучала пісня (здається, № 2900 із чимось) Headphone Jack, присвячена виходу iPhone без роз’єму для навушників.  Ось посилання для тих, хто не вірить на слово, що це було круто: https://www.youtube.com/watch?v=WU_xDsn3510.  Разом ми заспівали про те, що дроти — це погано, і вирушили спати.

Другий день доповідей розпочався із пожежної сигналізації під час сніданку. Нам довелося трохи потусуватись у дворі готелю, поки бригада пожежників дізнавалася у чому справа. Незабаром все стихло і почалися ранкові Lightning Talks: кожен учасник, попередньо зареєструвавшись, міг вийти на трибуну і протягом 5-7 хвилин поспілкуватися з аудиторією. Хтось презентував свої бібліотеки та інструменти, хтось, наприклад, ділився досвідом Voice Coding.

За загальним рівнем доповідей день був слабший за попередній, але так чи інакше йому було чим запам’ятатися. Наприклад, доповіддю Exploring Swift Memory Layout від Майка Еша.  Лекція несла швидше науковий (недаремно лектор прийшов у іменному лабораторному халаті), ніж практичний характер, але розуміння таких базових речей, як розташування структури в пам’яті, змушує по-іншому дивитися на вирішення високорівневих завдань.

Після кожної доповіді можна було написати відгук про її зміст і самого доповідача, віддати милій дівчині за стійкою реєстрації та отримати Cocoa Bucks, написати своє ім’я на обороті та взяти участь у розіграші корисних книг, подарункових сертифікатів та навіть ручної кавомашини (в комплекті з посібником “Turning  coffee into code”).  Двом із нас пощастило виграти по крутій книзі, тож у бібліотеці відділу тепер невелике, але цінне поповнення.

Подарунки розіграли, підсумки конференції підвели, Джонатан Манн заспівав “Day 2 Recap Song”, і ми терміново вирушили в місто, сподіваючись встигнути оглянути визначні пам’ятки при світлі дня.  Надії виправдалися: і Капітолій на долоні сфотографували, і за білками в парку поганялися, і забруднили футболки мороженим, яке тане зі швидкістю світла, з фургончика з музикою, і навіть під поливалками біля обеліска побігали.

Незважаючи на те, що наступного дня о 3-й годині дня ми вже мали сидіти в літаку, ми все-таки ризикнули зробити ще одну вилазку в бік, протилежний від аеропорту, і відвідати один з найпопулярніших музеїв світу — Національний музей повітроплавання та астронавтики. Його відвідали близько 220 млн людей лише за перші 25 років від дня відкриття. Командний модуль “Аполон-11”, ядерні ракети, шматочок Місяця, продовжувати можна нескінченно… Шкода тільки, що у нас на нього було лише 2 години, а не 20.

З морем вражень, сувенірами та багажем корисних знань ми повернулися до рідних пенатів. Попереду – цикл крутих лекцій за підсумками конференції. Дякуємо NIX Solutions за мега-насичені 4 дні у столиці США, за можливість розвиватися та дізнаватися нове!