Літопис про Козацькі Веселощі на 24-му Дні народження NIX Solutions

Aгов, козаки та козачки! Хутчіш гуртуйтеся біля гетьманського багаття, та не забудьте захопити з собою горілку! Сліпий кобзар вже затягнув свої пісні про славні звитяги зухвалих та відважних воїнів-Ніксiв з нашої Січі «Вольницi».

Всіх зібрав великий Гетьман запорізький на святкування 24-го дня народження NIX Solutions, нікого не забув. Та звелів він у силі і спритності змагатися, щоб оповідь про славу козацьку до найдальших земель дійшла.

На світанку до берегів славної Січі почали причалювати бойові чайки з полками козацькими. Везли вони із собою бойові обладунки та трофеї, здобуті у бойовищах. Мудрий Гетьман, відважний Отаман та вся старшина вітала козаків та давала настанови перед першим походом. Коли всі курені козацькі прибули на Січ, вирішив Гетьман в своєму наметі отаманів зібрати: розпитати про подвиги їх та розповісти їм про походи майбутні і небезпеки, що від бусурман-ворогів походять. Стало відомо, що Код Січі був захован волхвами-чародіями, а без нього будь-яке свято не свято. За чаркою горілки відбувалась отаманська нарада, кожен слухав Гетьмана та про свій курень думав: як його краще підготувати, які настанови козакам своїм надати.

Перш ніж відправити козаків у Великий похід за викраденим Кодом Січі, старшина вирішила перевірити їх боєздатність та забажала огляд чайок та куренів провести. Довго козаки готували чайки свої до огляду, бо кожний хотів бути кращим. Як розповідають свідки, пили гуділи, сокири виблискували, піт козацький лився рікою. Під палючим сонцем вийшли браві козаки і козачки в степ український, збудували чайки свої на берегах Дніпра, причепурилися та з нетерпінням чекали на оцінки старшин.

Бравий курінь # Комувсечь не дозволив нікому сумніватися в їх чайці, з маху вбив ворога та запропонував швидко доставити всіх бажаючих на Січ. За це куріню #Комувсечь козацьки старшини присудили третє місце.

Завзятий курінь «Сало, чайка, 2 фiкса» показав всю різноманітність козацького товариства та довів, що сучасним козакам не обов’язково шаровари носити та гопак танцювати. За такий креатив старшини нагородили цей курінь другим місцем.

Кращою бойовою чайкою виявився човен куреня «Небезпечний оселедець», який брав участь у захопленні турецьких берегів. За сміливість та відвагу козаків, а також ідеальний стан бойової зброї «Небезпечний оселедець» зайняв перше місце в огляді чайок та отримав право очолювати лад чайок в наступному набігу на татар.

Гетьман та його старшини залишилися задоволеними станом бойових чайок, похвалили курені, що відзначилися, налили козакам по чарці горілки, а потім вирішили перевірити силу й спритність отаманів та їх найближчих побратимів. Для цього Гетьман, відправив їх на перше випробування цього дня – пошук втраченої мапи, яка вкаже подальший шлях для пошуку Коду Січі. Як тільки мапа була здобута, браві козаки-Нікси не встигли навіть порадіти своїм успіхам, швидко присіли на доріжку та вирушили у Великий похід.

Щоб отримати Код Січі, козакам треба було зробити три набіги. У кожному довелося проявити різні вміння свої. У поході в табір Характерників козакам довелося показати гострий нюх, соколиний зір й тонкий слух, на що волхви в один голос мовили: “Жодна муха не пролетить непоміченою повз цих вояків!”. Для походу в табір Пластунів отамани відібрали найсильніших, найхоробріших та найбезстрашнівших козаків, тих, які і ядра метати вміють, і битв небезпечних не бояться, і коня на собі через брід перенести можуть. У табір Лікарів вирушили найхитріші та найкмітливіші козаки та козачки Січі. Тільки здійснивши всі три набігу, козаки змогли отримати бажаний Код Січі.

Нелегка це справа в бойові походи ходити. Непросто доводилося нашим козакам: їм і булавою махати треба, і мечами рубати, вантажі носити, зашифровані послання розгадувати, з нечистою силою боротися, через замерзлу річку переправлятися, та не забувати про коней бойових піклуватися. Небезпечні виклики поставали перед нашими козаками, але вони зуміли з кожним впоратися. А мудрі та досвідчені отамани-батьки теж часу даремно не втрачали. Знали вони, що непросто доведеться козакам в походах, тому в перервах між набігами змінювали загони, дозволяючи втомленим воїнам відпочити.

То не таємниця, що козаки наші розуміються на відпочинку не менше, ніж у походах військових, тому час між набігами проводили вони весело та завзято. З кожного куреня долинало дзвінке «Будьмо!», а смажені на вертелах поросятка розносили по Січі запашний димок. На головній Січовій галявині з’являлися козаки, що змагаються в метанні бойових сокир та ножів, стрільбі з лука, поїданні галушок та виспівуванні пісень козацьких, а між ними снували ярмаркові торговці, чумаки та ковалі. Якщо вірити чуткам, то навіть відьми з ворожками в той день на Січі зустрічалися.

Коли сонце рухалось за обрій, вирішив Великий Гетьман наш огляд куренів козацьких влаштувати та перевірити, як козаки його побут свій будують та гостей зустрічають. П’ятнадцять куренів стояло на Січі в той день, кожен хотів Гетьмана та старшин його здивувати та порадувати. Довго готувалися козаки гостей зустрічати, струсили пил дорожній зі своїх наметів, кращий одяг на себе вдягли, коштовні страви приготували і, звичайно, не обійшлося без горілки козацької.

Всі курені впорались на славу. Ох, не просто було Гетьманові зі старшиною вибрати кращі поселення! Кожен хотів гостей вразити, та що найкраще напоїти і нагодувати. Курінь «Небезпечний Оселедець» вирішив перевірити гетьманську силу та спритність, запропонувавши старшинам попрактикуватися в ремеслі ковальському та спробувати себе в метанні ядра. За можливість згадати молодість козацьку старшини присудили цьому куреню третє місце.

Курінь “Шабля!” Чи то “Тихіше, панове” виявився найбільш новаторським серед козацьких куренів. Його мешканці першими привезли на Січ диво дивне – кіноапаратуру професійну, та показали старшинам чудеса небачені – зйомки кіно про тисячолітніх воїнів. Але, як відомо, козаки шанують традиції роду свого, тому після зйомок не забули вони нагодувати старшину борщем українським та горілки, звичайно, не пошкодували.

Курінь «Хто не скачи, той Pascal» постарався більш за всіх та вирішив зробити хід конем – засватати Гетьману доньку свого отамана. Так вразила старшин краса і хазяйновитість османської доньки, що, порадившись, вирішили вони присудити кмітливому куреню перше місце.

Коли всі козаки повернулися з набігів своїх бойових, а задоволені і ситі старшини закінчили огляд куренів, настав час фінальне завдання проводити. Україна здавна була бажаною здобиччю Османської імперії: землі наші родючі манили її правителів, а хоробрі козаки завжди захищали нас від ворогів. Нарешті, вирішили отамани, що пора покінчити з турецькою загрозою назавжди та придумали вони Чорне море осушити, щоб прохід басурманам закрити.

Коли на дні висушеного моря був знайдений останній ключ, а козакам вдалося нарешті відшукати Код Січі, прийшов час справжніх козацьких веселощів. То не таємниця, що розважатися NIX-козаки вміють, як ніхто інший. У цей день ми співали і танцювали до ранку, музика розпалювала козацьку кров та змушувала ноги пускатися в танок.

В мить, коли на сцену на чолі з Гетьманом піднялися козацькі старшини, вся Січ притихла: жоден лист на деревах не ворухнувся, жодна муха не пролетіла повз. Всі з нетерпінням чекали оголошення переможців цього дня.

Курінь #Комувсечь посів третє місце та отримав у нагороду парні козацькі шаблі головного характерника Січі.

Козаки з куреня “Шабля!” Чи то “тихіше, панове” за підсумками святкового дня вибороли друге місце і шаблю головного січового отамана в якості пам’ятного призу.

Шаблею самого Великого Гетьмана та першим місцем був нагороджений курінь «Небезпечний Оселедець». Саме ці козаки виявилися найсильнішими, мужніми, хитрими, кмітливими та відважними воїнами.

Звичайно, ніхто не забув про хріновуху та домашню ковбасу, якими Гетьман нагородив ці курені, щоб відзначити свою перемогу.

Схвальний гул лунав над Січчю, коли Гетьман нагороджував своїх козаків. А потім, коли він закінчив, вся Січ вибухнула радісними окликами. Переможці були оголошені, вороги переможені, Код Січі знайдений, оновлені чайки безшумно гойдалися на хвилях Дніпра – тепер можна гуляти до світанку.

На честь перемоги козацької та розправи над усіма ворогами вирішив Гетьман великий музичний фестиваль влаштувати та шоу світлове NIX-козакам показати. Кожен музикант заморський хотів в це місце свободи потрапити, але старшина козацька лише найкращих та найталановитіших відібрала. Гурт KARNA запалював так, що іскри з-під чобіт козацьких в усі боки відлітали, а кавер-гурти хіти козацькі згадували і на струнах душі української грали.

На цьому завершує сліпий кобзар свою пісню про славні подвиги козаків наших, а разом з нею закінчується чергова сторінка літопису козацького. Уже майже чверть століття живе NIX-товариство, а попереду на нього чекає ще більш славна історія. Не перемикайтесь, далі буде!