NIX & Race Nation: коли участь краща за перемогу
1 червня у Харкові пройшов третій щорічний забіг із перешкодами «Race Nation», який не змогли пропустити як досвідчені спортсмени NIX, так і новачки бігових змагань. Вони подавали як поодинокі, так і групові заявки, щоб перевірити себе, свої сили та витривалість, а також побілдитися в екстремальних умовах.
Для мене, як і всієї нашої команди, це був перший Race Nation. Саме тому ми назвалися Green Team, бо всі зелені. Вирішив бігти, бо завжди було цікаво взяти участь у такому змаганні, до того ж у команді своїх колег.
Як такої додаткової підготовки не було. Вирішили, що якщо це вперше, то нехай ми відчуємо весь спектр емоцій від несподіваних для нас перешкод (що, власне, і сталося). Після забігу можна впевнено дати пораду, як показати результат на Race Nation – займіться кросфітом.
Що потрібно обов’язково взяти із собою? Своє випале і налаштоване тіло та мозок. Ми бігли командою, допомагаючи один одному на перешкодах, і це найяскравіше, що там відбувається. Буквально з перших хвилин відчуваєш підтримку всієї команди і в такому ключі біжиш усю дистанцію. Довгоочікуваний фініш пліч-о-пліч і обливання один одного водою (як шампанським, але тільки водою). Цією командою ми плануємо участь і в наступних забігах. Це і є головною порадою для тих, хто ще не розпочав. Якщо вже хочеться повернутися, значить, воно того варте.
Вадим
У третьому забігу “Race Nation” взяли участь 35 осіб компанії, а це — 5 команд, 10 індивідуальних забігів, дистанції по 3 км і 5 км і більше ніж 15 перешкод різного рівня складності.
Рішення про участь було ухвалено більше фаново під час ТБ з відділом КУА :). Але коли ранком наступного дня хлопці надіслали мені оплачену заявку з моїми даними, включати задню було вже пізно. За місяць до гонки ми почали виїжджати по 2 рази на тиждень на загальні тренування. Підхід до підготовки у хлопців був максимально серйозний і не пройти всі перешкоди ми просто не могли. Можу сказати, що готуватися точно потрібно, бо без цього ти навряд чи подужаєш дистанцію у встановлений час.
Окремо хочу сказати про свою команду. До забігу ми спілкувалися не сильно, проте тренуючись разом ми стали почуватися справжньою командою. Ми навіть берпі стали робити синхронно: D. А наш кеп Ілля показав неповторний талант як бігун.
Під час гонки ми допомагали та підтримували один одного, не лаялися, коли доводилося когось чекати. Ми легко пройшли всі перешкоди, тому що це робили з посмішкою. Дуже важливо брати участь не на забій, а знайти людей, які підійдуть тобі за духом і будуть ставитись до заходу так само, як і ти. Ми просто отримували задоволення. Фінішувавши, ми відчували божевільний емоційний підйом. Наступного року я обов’язково побіжу знову і, сподіваюся, тією самою командою.
Даша
Траси з перешкодами розроблялися з прикладу аналогічних змагань у закордонних країнах. Для їх створення та планування було залучено професійних спортсменів та керівників елітних спецпідрозділів ЗСУ, СБУ та МВС.
До Race Nation я біг напівмарафоном і думав, що в принципі я готовий. Але я не помилявся вже давно. Біг 3 км, і я чомусь постійно біг. В принципі можна було й ходити іноді. Але я не розрахував дистанцію, сили покинули мене, мораль впала, і під кінець було вже тяжко. Хоча до забігу я навіть готувався – бігав 2 рази на тиждень увечері, і вранці ходив на тренування. Але для Race Nation цього мало – до забігу потрібно готуватися серйозніше.
Наприклад, я ходжу на бокс і мені це майже не допомогло — все одно було нелегко. А ось тим, хто займається кросфітом професійно та виступає на змаганнях, буде легше. Якщо ти майстер спорту з якихось підводних шахів, то легко пробігти не вийде точно.
Моя порада – обов’язково взувайте бігове взуття. Це дуже допоможе, тому що бігти доведеться багато. Особливо, якщо ви будете весь час бігти :) Виспіться гарненько і тренуйтеся. Хоча б кілька місяців до забігу. Це точно не буде зайвим.
Женя
До підготовки до змагань наші хлопці підійшли дуже організовано: влаштовували групові тренування, бігали вранці, займалися в залі чи влаштовували індивідуальні забіги з елементами кросфіту.
Ми зібралися тими, хто вижив після білдингу, зайшли в Овердоз і якось ніхто не чинив опір, коли їх регали, тому всі були заряджені позитивом і “мотивовані”. До забігу готувалися хто як хотів: хто вранці робив раунди, які нам прописав Костя, хто підтягувався на турниках в офісі. Ближче до забігу ми почали збиратися у парку Горького та командою разом бігати раунди: 700 м біг, 10 підтягувань, 20 рукоходів, 10 прес, 15 берпі. Таких раундів бажано зробити 6 із мінімальним відпочинком (30 секунд макс.). Чи виходило? Були ті, хто майже не відчував навантаження, ті, хто відчував після першого раунду (я). Інших лайфхаків із підготовки особливо немає. Раджу не палити, не пити, бути готовим у будь-який момент розповісти всім про свій сніданок, і обов’язково взяти з собою паспорт та відмову про претензії у випадках, якщо з вами щось раптом трапиться. Наприклад, ви втопитеся або втопитеся не повністю (це два різні пункти у відмові). І вдягніть речі, з якими ви готові розлучитися відразу після гонки. Та й розумно розподіляйте зусилля, щоб вистачило до кінця перегонів.
Загальні враження від забігу — чудові. Здебільшого завдяки команді, з якою я утік. Для першого ознайомчого забігу ми показали відмінну командну роботу і пробігли гонку від початку і до кінця разом. Якщо і втечу знову, то тільки з тією ж командою, вони бубоньки
Ілля
“Race Nation” став для наших спортсменів одночасно і випробуванням сили духу, і чудовим приводом дізнатися один одного ближче, перевіркою витривалості та вміння працювати в команді. Хлопці змогли провести незабутні вихідні, і вже сьогодні багато хто з них готовий подавати заявки на нові забіги.
Це був мій перший забіг з часів школи. Було цікаво, чи зможу я проявити себе в такому плані змагань. Взагалі спортом я займаюсь постійно: біг, турніки, катання на вєліку, впродовж тривалого часу виступав із боксом. Взагалі я для себе поставив ціль пробігти, пофотографуватися, зняти відосики, відпочити, а не показати результат, тому мені було лайтово.
Головне, аби був гарний настрій. Наприклад я біг з плеєром у вухах, із музичкою, і навіть не втопив його в Журавлівці — для цього довелося тримати його в зубах. На змагання я навіть взяв із собою собаку. Так от можу сказати, що собаку точно не треба брати. Хоча наступного року я хочу з ним побігти, аби він десь там під ногами в мене тусувався. Якщо доведеться плисти, то він або понад берегом побіжить, або я його якось перенесу на руках, чи ще щось придумаю.
У принципі, у такому форматі змагань нічого важкого немає — достатньо прийти, трохи підготуватися та пробігти. Думаю, що наступного року я побіжу вже на результат і буду готуватися до забігу заздалегідь. Сподіваюсь, що вложусь в 40 хвилин.
Іван
