Оповідь про те, як хуторяни на новорічному ярмарку побували

Жили-були добрі молодці та червоні дівиці на хуторах, розкиданих по всьому NIX Solutions. Під новий рік скликав їх Отаман і мовив: «Поїдемо все на Український Ярмарок – новий рік поважимо, умільцям компанії почесті віддамо та покуражимось, куди вже без цього!».

Жили-були добрі молодці та червоні дівиці на хуторах, розкиданих по всьому NIX Solutions. Під новий рік скликав їх Отаман і мовив: «Поїдемо все на Український Ярмарок – новий рік поважимо, умільцям компанії почесті віддамо та покуражимось, куди вже без цього!». Стали хуторяни на ярмарок збиратися – дівчата в бусах та стрічках на довгих косах, добрі молодці в шароварах та поясах, щоб не тільки на інших подивитися, а й себе показати. Мудрі наставники та вчителі покликали з собою учнів найдбайливіших із ВНЗ місцевих, яких вони весь рік IT-майстерності навчали.

Вирішили і гостей від чужоземного хутора та заморських артистів покликати – може, що цікаве зможуть та покажуть.

Прибули хуторяни на ярмарок, а там шум, гам, людей мабуть-невидимо – скоморохи, ряжені, заморські дивовижні артисти, ярмаркові циркачі, цигани зі своїми пророкуваннями, шум, гам, з усіх боків колядки долинають. Солоха до столу запрошує, купці метушаться, Вакула та ремісники премудростям своїм навчають та твір свої щедро роздають, а наші добрі молодці та червоні дівиці на вмотають – ляльок плетуть, з глини ліплять, з дуба вирізають. І покуражитися червоні дівчата, а в основному добрі молодці теж не забувають – в шумний шинок заходять та настойки і наливки знатні дивовижні пробують.

Подивилися умільці NIX Solutions на майстрів заїжджих, пораділи їхнім талантам та й про свої не забули, і вирішили спільно символ духу NIX Solutions і сили – дерев’яного слона створити за секретною технологією. А щоб ніякі помисли ворожі духи і традицій хуторів не торкнулися в метушні та метушні ярмаркової, Отаман і козаки своїми руками викували залізний ключ і сховали слона на скриню та під замок надійний.

Поки на Ярмарок йшли та доки ключ кували, апетит молодецький хуторяни нагуляли, а тут кухарі старовинні наїдки народні на вогні готувати стали та гостей пригощати. Ось уже поласували на славу добрі молодці та червоні дівиці!

Чого тільки не надивились хуторяни на Ярмарку новорічної! Чаклуни своєю магією хизувалися і фокуси неймовірні хитромудрі показували, невідомі матеріали силам своїм підкоряли. Диву давалися хуторяни – як тільки такі фокуси у чаклунів спритно виходять? Після циркачі ярмаркові ніби над головами хуторян літали, небачені дива гнучкості показували і на подив хуторян кинули. Довго хуторяни циркачів не відпускали і оплесками їх нагороджували, надто вони публіці полюбилися.

У розвагах хуторяни і про своїх умільців не забували, адже на ярмарок приїхали, щоби вшанувати їм віддати та подарунками обдарувати. Отаман і козаки покликали на сцену Ярмаркову Кращих Хазяїв хуторських – таких, у яких будь-яка справа сперечається, будь-яка ідея ладнається, які багатьма ремеслами володіють. І нагороджувати стали, дарувати дари та почесті віддавати. Отаман усіх хуторів обіцяв будь-яке бажання Кращих Господарів виконати, яке вони тільки придумати зможуть. Вони поки що бажання загадують і думу думають, адже скоро казка дається взнаки, та не скоро справа робиться.

А талантів скільки на хуторах наших! Голоси дзвінкі, з усіх хуторів скликані, колядкою всіх порадували.
Потішилися хуторяни піснями, і далі гуляти по ярмарку вирушили. Зустрілися з гарячими і безстрашними молодцями, які вогонь приручають та з іскрами танцюють. А з ними дракон чужоземний український гопак танцює!

І розухабилися хуторяни, роздиралися і всі разом у танець пустилися! А тут і гості із заморського хутора приспіли, піснями та ритмами своїми на весь світ відомі. Поки хуторяни хороводи вели та гопак танцювали, в лотереї ярмаркової призи вигравали, дізналися гості заморські, що символ духу і традицій компанії на скрині великому на ярмарку зберігається, та викрали скриню цю.

Злякалися хуторяни і одразу ж почали викрадачів розшукувати, та у купців запитати – а ті лише сумно руками розводили. Але не даремно славляться хуторяни завзятістю своєю молодецькою – відшукали-таки гостей із заморського хутора, які у злодійських справах не знали, та танцювальну битву з нашими молодцями статними програли. Запихкали вони і винесли важку скриню хуторянам. Хуторяни на радощах продовжили пити та гуляти! Адже тепер жодна сила не загрожує символ NIX Solutions.

…Довго не вщухали пісні хуторян, довго не зупинялися ноги в танці, довго не закінчувався первак і наїдки на столах, довго на щоках дівчат червоних рум’янець горів, адже хуторяни в розвагах знаються, а розійшлися всі далеко за північ.

Тут і казці кінець, а хто читав і фотолітопис дивився – молодець :)