Великій команді велика конференція

“Та що ви знаєте про “всенепоплановість”?”  — так, напевно, думали наші Ніксівці, коли в день їхньої конференції в офісі місто засипало снігом :). Незважаючи на витівки погоди, Teamwork Skill up Conference успішно відбулася, і подробицями івента ділиться один зі спікерів Олександр.

Початок

Ідея проведення цієї конференції народилася раптово, але зріла дуже давно.

Наша команда дуже велика і різноманітна.  Ми розробляємо складну платформу та робимо кастомізації для неї.  І сама платформа, і кастомізації — це часто довготривалі проекти.  У нас разом працюють розробники, тестувальники та бізнес-аналітики.  Тестують і вручну, і автоматизують.  У нас багато досвідчених фахівців, але також багато новачків.  Усі вони з одного боку розбиті на команди, а з другого боку ці команди можуть працювати разом над одним проектом.

Все це створило дуже цікаве середовище.  Ми маємо багато компетенцій.  Напевно, кожна людина в команді попрацювала як мінімум з двома-трьома менеджерами та бізнес-аналітиками з боку замовника.  Здавалося б, у нас один спільний досвід на всіх (адже ми варимося в одному котлі), але все ж таки він дуже різний (бо проекти та умови роботи постійно змінюються).  “Старенькі” у всьому цьому бачать систему, “новенькі” бачать хаос.

І ось одного чудового осіннього дня прийшло розуміння, що ми дозріли для того, щоб почати ділитися своїми знаннями та досвідом з усім відділом.

Оскільки нас загалом 150 осіб, стало однозначно зрозуміло, що захід такого масштабу має називатися гордим словом “конференція”, і проходити все має за найкращими практиками конференцій.  В організації ми намагалися всі ці практики врахувати та застосувати.

Дуже швидко знайшлися охочі “щось розповісти”.  Причому їх було більше, ніж можна було очікувати.  Після побоювань типу “як скликати багато людей лише на 3-4 доповіді” ми швидко опинилися у ситуації “як умістити 10 доповідей в один день”.

Із кількістю слухачів було все не так просто. Після першого опитування “кому цікава ідея конференції” відгукнулися 30 осіб, 10 з яких — доповідачі. То були зовсім не ті масштаби, на які ми розраховували.  І все ж таки ми вирішили, що краще провести івент для тридцяти осіб, ніж не провести його взагалі. Створили подію у спеціальному додатку, ліміт на кількість реєстрацій поставили із запасом, на 40 осіб.  Оголосили про реєстрацію.  За годину до мене звернулися люди з питанням “Чому я не можу зареєструватися?”.  Ліміт виявився вичерпаний :).  Підняли до 60 осіб.  Цього вистачило до наступного дня, і ліміт знову довелося збільшувати. Загалом зареєструвалося 86 осіб.  І ця кількість охочих прийти вже тішила.

Так, організатори раділи. Але, гадаю, доповідачі починали хвилюватися.  Одна річ — виступати перед 30 людьми, інша річ, коли на тебе дивиться 90 пар очей:).  Але головне — це правильно підійти до справи!  Найважливіше, що в нас не було заздалегідь підготовлених тем, під які нам потрібні були б доповідачі.  Ми шукали людей, які хочуть чимось поділитися, тому все, що звучало на конференції, йшло від серця, від душі.  Ну і, звичайно, ми робили тестові прогони доповідей. Кожен спікер почув думку 3-4 людей під час цих прогонів і зробив необхідні правки.  До дня Д доповідачі були повністю готові :).

День конференції

Ранок суботи 3 грудня розпочався зі снігопаду. Відразу стало зрозумілим, що щось піде не за планом.  До одинадцятої години, коли конференція повинна була стартанути, почали “підтягуватися” перші слухачі. Кожен, хто прийшов, ділився своєю історією, як він проривався крізь сніг. У результаті прийти змогли не всі і почали ми пізніше. Однак, замість того щоб засмутити нас “всенепоплановістю”, ця стихія додала теплоти та затишку нашим зборам.

Ну, ось ми почали… а далі все пройшло на одному подиху.  Тематика доповідей була дуже різною. Ми почали з обговорення Scrum’а в наших проектах, потім перейшли до найбільш вдалих практик спілкування із замовниками.  Потім з’ясували, що овертайми бувають погані, а бувають і хороші, глянули на процес розробки програмного забезпечення очима аналітика. Також ми дізналися про деякі особливості використання JUnit Rules, про процес збирання нашого (величезного і складного) проекту, про те, що таке Web Accessibility і як його тестувати.  Кожна тема відкривала щось нове, хоча предмет, здавалося б, так добре всім знайомий. Проте, всі теми, згадані вище, так би мовити, очікувані для айтішної аудиторії.  А ось що, на мій погляд, вибивалося з типового потоку, це теми “Порівняльна характеристика проектів” кількох різних команд та “Новачки.  Про що вони думають, але мовчать?”.  Вважаю, що ці теми та їх бурхливе обговорення додали всім нам приблизно +100 до відкритості та згуртованості.  Завдяки цим темам усі ми змогли поговорити про нас самих, про людей, поряд з якими проводимо мінімум по 8 годин щодня, а не про процеси, продукти та технології.

Закінчилась наша конференція підбиттям підсумків роботи команди за 2016 рік.

Ми дуже сподіваємось, що ідея проводити такі заходи отримає продовження та розвиток.  Як мінімум, хочеться зібратися командою в такому ж форматі через рік. Але, можливо, ми зможемо зустрічатися і частіше ;).

Післямова

Хочу сказати велике спасибі NIX Solutions за можливість провести потрібний і важливий для нас захід! З такою тех- і оргпідтримкою організація нашої великої конференції була легкою забавою :).